Діяльність фонду
Повертаючись додому, Тарас евакуює людей на захід України. Каже, бачить, що вони — перелякані, особливо діти.
"Вони не розуміли, що робилося, і батьки їм не могли це пояснити. Тому реакцією був переляк. А вже коли ми від'їжджали кілометрів 300-400 від того місця, звідки я їх забирав, тоді вони вже спокійніші були. Ми навіть могли зайти в кав'ярню кави випити, поговорити. Я їх не чіпав, бо розумів, що боліло", – розповідає Тарас Стрілецький.
За майже чотири місяці чоловік 15 разів їздив у зону бойових дій і вивіз звідти приблизно 300 людей автобусами та 25 – власним авто.
Тарас Стрілецький за майже чотири місяці 15 разів їздив у зону бойових дій.
Був випадок, коли з-під обстрілів на Київщині полями вивозили чотирьох дітей і двох жінок. На Житомирській трасі автівка зламалася. Довелося все лагодити "на ходу", пригадує Тарас.
Під час однієї з поїздок поламався його автомобіль. Друзі з Польщі вислали гроші на новий. Своє авто чоловік відремонтував та продає, а за вторговані гроші планує закупити необхідне для військових.
Тарас каже: "Я бачу, що там робиться, і всіма силами хотів би допомогти. Там людям не весело. Але попри те, що "прилітає", вони жартують – молодці, тримаються".
Тарас Стрілецький: "Попри те, що "прилітає", люди жартують – молодці, тримаються".
